Річка Бистриця Надвірнянська починається на схилах Чорної Кливи і через 94 кілометри своєї подорожі біля Вовчинецьких пагорбів зливається з Бистрицею Солотвинською. Долина Бистриці та її притоки відомі своїми водоспадами, які не залишать байдужими навіть найвибагливіших шукачів пригод. Тож відправляємося в мандрівку для того, щоб привідкрити завісу природних чудес цього куточка Карпат.
Спочатку вам потрібно буде добратися до Надвірної. Там поруч є ряд цікавих локацій – рекомендую відвідати Пнівський замок, точніше те, що від нього залишилося. Допоки воно ще є.
Але тут ми не затримуємося, бо нас чекають гори. І водоспади.
У цій мандрівці, для цікавості, ми склали рейтинг водоспадів. Якщо якість готелів визначається зірками, то ми вирішили крутість водоспаду вимірювати стругами (так гуцули називають форель струмкову). Максимальна оцінка – 5 стругів. Поїхали...
Наша мандрівка починається в селі Пасічна Надвірнянського району. Перший водоспад, який ми відвідали, розташований на потоці Розтока. Йдемо вздовж нього доброю дорогою (якою можна було б під’їхати ближче, як з'ясувалось...) аж до старої радянської спортивної бази. Тут контрастують совкові руїни і новозбудовані садиби – неначе алюзія на зміну епох. Попри дерев’яні будиночки сходимо до річки, вздовж русла вниз по течії проходимо ще метрів зо 200 і – вуаля – перед нами постає водоспад Розтока.
Загальна висота – 4 метри. Водоспад фотогенічний, особливо якщо спуститися донизу.
Оцінка: 4 струга.
Нижче по течії, де потік впадає в Бистрицю Надвірнянську, розташований водоспад Розтока Нижній, заввишки 1,5 м.
Він значно менший за свого старшого брата, зате тут розташована чудова лагуна, в якій можна посидіти спекотного дня.
До того ж цей водоспад прямо біля дороги, тож до нього легко дістатися.
Оцінка: 2 струга.
У Пасічній в місці, де річка Бухтівець впадає у Бистрицю Надвірнянську, біля дороги розташований Бухтівецько-Бистрицький водоспад. Поруч є комфортна стоянка для авто. Висота водоспаду – 3 метри.
Біля нього можна комфортно посидіти, купання в цьому місці буде драйвовим через швидкість течії. Гарний вигляд на водоспад відкривається з протилежного берега Бистриці. Проте легкодоступність місця робить його автоматично людним, отже, побути на самоті тут буде важко.
Оцінка: 3 струга.
Далі прямуємо в напрямку села Букове. Через 5 кілометрів півбідової дороги паркуємося і вирушаємо в сторону водоспаду Дзвінка. Оскільки ми не мали поняття, де він розташований, вирішили штурмувати стрімкий схил, а згодом героїчно з нього спускатися до русла річки (не повторюйте нашої помилки!). Виявилося, що до нього можна цілком комфортно дійти стежкою вздовж струмка.
Водоспад Дзвінка розташований на потоці Свиненський, його висота – 5,7 метра.
Це місце надзвичайно атмосферне і не таке попсове, як Бухтівецький чи Манявський водоспади.
Неподалік від нього ми знайшли ще один водоспадик – значно менший, тому прозвали Дзвінчєтко :).
Оцінка: 4 струга.
Наступною локацією нашої мандрівки став знаменитий Бухтівецький водоспад. Ми доїхали до села Букове, де і планували залишитися ночувати в наметах.
До 1945 року село носило іншу назву – Майдан, але, напевно, совєти дуже боялися цієї страшної назви (а зараз її страхаються росіяни), вибравши більш нейтральну – «дерев’яну» назву. Поблизу Бухтівецького водоспаду є чудова кемпінгова зона з альтанками, столиками, мангалом і освітленням. Правда, була одна проблемка – несвідомі туристи (варто було б вжити міцніше слово, але нехай буде так) залишили за собою купу сміття. І це незважаючи на те, що поруч, біля дороги є контейнери для сміття! Тож довелося «прибрати планету».
Спочатку ми пішли до водоспаду Бухтівецький Верхній, заввишки 3,5 метра.
Оцінка: 2 струга.
А нижче по течії розташовані два основних водоспади в цьому районі – Бухтівецький та Крапельковий. Бухтівецький, як головна атракція, особливо приваблює туристів, а тому локація досить людна. Висота водоспаду – 8 метрів, вода потужним потоком спадає із прямовисних скель, які півколом оточують долину річки.
Біля водоспаду є місця для відпочинку, а вночі ще й освітлення.
До речі, вночі людей взагалі не було – все виглядало просто фантастично.
Оцінка: 4 струга вдень і 5 стругів вночі.
Крапельковий водоспад розташований на відстані 50 м від Бухтівецького. Висота – 10 метрів, але оскільки струмок, який падає згори, невеликий, то донизу долітають окремі крапельки: від цього і пішла назва.
Водоспад можна обійти зсередини і опинитися “по той бік води”. Обов’язковий для відвідування разом із Бухтівецьким водоспадом.
Оцінка: 3 струга.
Переночувавши в кемпінгу, зранку ми вирушили через хребет з вершинами Колиба Мала і Погарчина, який розмежовує села Букове і Маняву та веде до Манявського водоспаду.
Також цим маршрутом можна дійти до Старої Гути. Зранку була фантастична погода: м’яке сонце освітлювало вершини, а роса виблискувала, неначе справжнє золото Карпат. Все було чудово, аж доки не почався набір на хребет і ми загрузли в болоті. Це місце дуже популярне для всілякого джипінгу та мотоциклінгу, а тому дорога тут відповідно зруйнована і місцями важкопрохідна. І якщо на велосипеді тут ще досить цікаво прокататися, то пішки сюди йти я вам не рекомендую.
Хребет практично всюди проходить лісом, видно тільки сусідню Чортку, але ми вирішили фантазувати і уявляли засніжені Станимир, Сивулі, Ігровець і Братківську, які розташовані відносно недалеко.
Маршрут можна поділити на три умовні ділянки: стрімкий підйом з села Букове, рівна ділянка і спуск до Манявського водоспаду. Увесь перехід зайняв 3 години разом з перекусом, уявлянням і філософськими бесідами про все на світі.
Поблизу Манявського водоспаду є відпочинкові зони з альтанками, столиками, тож тут можна залишатися ночувати з наметом. І в цьому є зміст: якщо ви хочете побачити Манявський водоспад без туристичних натовпів, це можна зробити зранку або ввечері. Перед обідом сюди починає приїздити транспорт, і біля водоспаду відбувається справжній “фестиваль”.
Манявський водоспад вражає своєю могутністю, його висота – 17,5 метрів (це за Й.Гілецьким, Вікіпедія дає дані до 20 м).
.jpg)
Коли стоїш під водоспадом, відчуваєш себе неначе в душі – краплі розлітаються на кілька метрів, тож якщо ви будете підходити до водоспаду – одягніть мембранку.
Поблизу Манявського розташовані ще менші водоспади – Манявський Малий, Манявський Задній, Манявський Передній, але вони не такі вражаючі у порівнянні зі своїм “старшим братом”.
Локація цікава і однозначно рекомендована до відвідування...
Оцінка: 4 струга, коли є натовп людей, і 5 стругів, коли немає.
Неподалік Манявського розташований Замлацький водоспад. Щоб до нього добратися, потрібно пройти вниз руслом річки Манявка і через кілометр повернути наліво струмком Замлаки.
Через 400 м ви дійдете до місця призначення – Замлацький водоспад каскадного типу заввишки 8 метрів. Це досить потаємне і атмосферне місце, де немає туристів. Єдиний негатив – захаращене гіллям русло річки нижче водоспаду і вирубки на шляху до нього.
Оцінка: 4 струга.
Місія на сьогодні виконана – ми відвідали всі заплановані місця. Звісно ж, можна було додати ще локацій у подорож – Манявський скит, Мар’янчині водоспади, водоспади Кременоса, Черник, Кудринець та багато інших прекрасних місць, які приховують наші Карпати. Але хорошого потрохи, адже смакувати треба не поспішаючи. Зрештою, нехай це буде нашим планом для наступних мандрівок.
Це були чудові вихідні і я рекомендую вам повторити нашу подорож. Івано-Франківщина – фантастичний край, краса якого вразить навіть найвибагливішого туриста. Потрібно тільки сходити з популярних маршрутів, ставати на маловідомі стежки і пригода вам гарантована.
Щастя є! Вйо до горбів!
Всі права застережено. Повне або часткове використання матеріалів дозволяється тільки за умови активного, прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на конкретний матеріал та згадки першоджерела не нижче другого абзацу тексту.